Сучасний підхід до лікування інфекцій сечових шляхів під час вагітності

Ключові слова: безсимптомна бактеріурія, вагітність, інфекції сечових шляхів, лікування.

Вступ

На сьогодні інфекції сечових шляхів (ІСШ) є вкрай поширеною патологією серед вагітних і породіль. За даними літературних джерел, на ІСШ під час вагітності страждає кожна п'ята жінка, а частота виявлення даного патологічного стану має тенденцію до стрімкого підвищення [2, 3].

У переважної більшості жінок маніфестація ІСШ відбувається саме під час вагітності, що пов'язано зі змінами гормонального фону, фізіологічною імуносупресією і розвитком імунологічної толерантності у вагітної і майбутнього новонародженого, зниженням тонусу сечових шляхів під впливом прогестерону, компресією сечоводів збільшеною у розмірах маткою у ІІ та ІІІ триместрах [4]. Саме ці передумови створюють оптимальний фон для інфікування або активації агресії власних мікробних середовищ — мікрофлори, що колонізує періуретральну ділянку і належить здебільшого до сімейства ентеробактерій та стафілококів.

На сьогодні одним з провідних збудників ІСШ вважають Escherichia coli (до 80%), на другому місці — Staphylococcus saprophyticus (до 10%). Значно рідше збудниками ІСШ є Staphylococcus epidermidis, Klebsiella spp., Proteus mirabilis, Enterobacter spp., а також грампозитивна флора [5–7].

Розвиток запального процесу у сечовивідному тракті вагітної розвивається здебільшого висхідним шляхом — від сечівника до сечового міхура з розвитком циститу, і далі, внаслідок міхурово-сечовідно-мискового рефлюксу, відбувається інфікування ниркової миски з адгезією збудника до її епітелію і, як наслідок, — розвиток пієлонефриту [8–10].

Найбільш частим ускладненням з боку сечовивідної системи під час вагітності є безсимптомна бактеріурія (ББУ), що характеризується бактеріальною колонізацією сечових шляхів без явних клінічних симптомів і спостерігається у 2–15% вагітних [11, 12]. Критерієм встановлення діагнозу ББУ є наявність росту у посіві середньої порції сечі однакового виду бактерій у кількості ≥ 10⁵ КУО/мл у двох послідовних зразках з інтервалом понад 24 год. ББУ у 20–40% випадків трансформується у гостру симптомну ІСШ, а за відсутності належного лікування у 20–40% вагітних розвивається пієлонефрит.

ІСШ є одним з провідних факторів, що провокують значні ускладнення вагітності і можуть призводити до несприятливих акушерських наслідків: передчасних пологів, передчасного вилиття навколоплідних вод, хоріоамніоніту, плацентарної дисфункції, народження дітей з низькою масою тіла, синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плода, а також дистресу плода, що достовірно погіршує перинатальні результати [1, 2, 20]. Крім того, гостра ІСШ під час вагітності є одним з провідних факторів розвитку гіпертензивних розладів, а також сприяє розвитку ІСШ у майбутньому.

Беручи до уваги, що своєчасне лікування та профілактика ББУ під час вагітності є запорукою попередження розвитку циститу та пієлонефриту у майже 80% випадків, стає беззаперечною необхідність пошуку сучасного, безпечного та високоефективного фармакологічного засобу [21, 22].

Матеріали та методи

У дослідження, яке розпочалось у 2022 р. і триває до сьогодні, залучено 1615 вагітних у термінах гестації 6–37 тиж з клінічною маніфестацією ІСШ. Ця робота демонструє результати анкетування 615 вагітних, які з приводу вагітності спостерігались у жіночих консультаціях комунальних некомерційних підприємств в усіх областях України у термінах гестації від 20 до 28 тиж. На підставі скарг, даних анамнезу та результатів обстежень встановлено діагнози: гострий уретрит, гострий цистит, ГП та ББУ відповідно до стандарту медичної допомоги «Нормальна вагітність» № 1437 та Настанови № 00232 «Інфекції сечовивідних шляхів» [23, 24].

Групи дослідження

Основна група (374 вагітні) — антибактеріальні та уросептичні засоби відповідно до діючих клінічних настанов у поєднанні з рослинним уроантисептиком Уродозін (System Pharm): 120 мг екстракту ягід журавлини та по 36 мг екстрактів золототисячника, кореня любистку, розмарину — по 1 капсулі 2 рази на добу протягом місяця.

Група порівняння (241 вагітна) — виключно антибактеріальні та уросептичні засоби відповідно до діючих клінічних настанов.

Курс антибактеріальної терапії становив 3–5 днів, уросептичної — 2–3 тиж відповідно до загальноприйнятих рекомендацій. У всіх жінок напередодні дослідження отримано поінформовану згоду.

Методи оцінки

Кожний з симптомів оцінювався вагітною від 0 до 3 балів: 3 бали — значно виражена симптоматика, 0 — відсутність симптоматики. Заздалегідь розроблена анкета вміщувала відомості про основні симптоми захворювань сечовидільної системи: часте та термінове сечовипускання, біль під час сечовипускання, біль у нижній частині живота та попереку, відчуття неповного спорожнення сечового міхура та виділень із сечівника. Анкетування проводили напередодні та через один місяць від початку лікування.

Статистичне оброблення результатів виконували з використанням критеріїв Фішера. Обчислення здійснювали за допомогою програм Statistica for Windows і Microsoft Excel 13.0. Відмінності вважали достовірними при p < 0,05.

Дослідження виконувалось відповідно до науково-дослідної роботи кафедри акушерства і гінекології № 3 НМУ імені О. О. Богомольця: «Обґрунтування ролі сучасних лікувально-діагностичних технологій у забезпеченні якості життя жінок репродуктивного та перименопаузального віку» (державний реєстраційний номер: 0124U001136).

Результати дослідження та їх обговорення

Середній вік обстежуваних жінок становив 27,4 ± 3,4 року. У структурі соматичної захворюваності визначали хвороби: серцево-судинної системи — 70 (11,4%), дихальної системи — 65 (10,6%), травного тракту та гепатобіліарної системи — 75 (12,2%), ожиріння — 76 (12,3%). У достовірної більшості жінок випадок ІСШ під час даної вагітності виявився первинним — 395 (64,2%), решта — 220 (35,8%) вже мали епізоди ІСШ під час даної вагітності (р < 0,05).

Більшість жінок були першовагітними — 436 (70,9%). На підставі скарг, даних анамнезу та результатів обстежень встановлено такі діагнози: гострий уретрит — 126 (20,5%) випадків, гострий цистит — 213 (34,6%) випадків, ГП — 70 (11,4%) випадків. Діагноз ББУ встановлювали у 206 (33,5%) випадках під час проведення планового загального аналізу сечі.

Первинне анкетування

Під час первинного анкетування достовірна більшість вагітних — 260 (42,3%) та 289 (47,0%) — оцінювали наявну симптоматику частого сечовипускання та відчуття неповного спорожнення сечового міхура в 1 бал відповідно. Практично кожна третя — 160 (26,0%) і кожна четверта — 91 (14,8%) — у 2 бали (р < 0,05). Кожна третя вагітна скаржилась на необхідність термінового сечовипускання та біль під час сечовипускання.

Таблиця 1. Результати первинного опитування вагітних з симптомами ІСШ, абс. число (%)

Результати через місяць від початку лікування

На фоні додавання до основної антибактеріальної та уросептичної терапії рослинного уроантисептика Уродозін (System Pharm) вже через місяць від початку лікування у більшості вагітних основної групи відзначали відсутність скарг, пов'язаних:

Слід відзначити, що у майже кожної десятої вагітної групи порівняння через місяць від початку лікування повторно з'являлись скарги на часте сечовипускання — 33 (13,7%) (основна група — 20 (5,4%); р < 0,05) та відчуття неповного спорожнення сечового міхура — 39 (16,1%) (основна група — 26 (6,7%); р < 0,05).

Таблиця 2. Результати опитування вагітних з симптомами ІСШ залежно від призначеного лікування через один місяць, абс. число (%)

Примітки: * — достовірні відмінності між значенням показників вагітних основної групи (р < 0,05); × — достовірні відмінності між значенням показників вагітних групи порівняння (р < 0,05); · — достовірні відмінності між показниками вагітних основної групи та групи порівняння після лікування (р < 0,05).

Механізми дії компонентів Уродозіну

Достовірно кращі результати терапії ІСШ серед жінок основної групи зумовлені включенням до лікувального комплексу рослинного уроантисептика Уродозін (System Pharm) і реалізуються завдяки дії його компонентів.

Висновки

Конфлікт інтересів відсутній.